Пригадався випадок, коли мій кращий товариш поїхав навчатися до Києва, через півроку приїхав додому і абщялся только па рускі, на мої зауваження та легкий тролінг він відповідав, що там більшість так і єму удобнєй. Дякувати Богу, до нього повернулася гідність та самоповага. Десь в просторах нету надибав таке. І ця думка має право на життя.